Крап…крап..крап…

Лютневий дощ розмірено стукотить по підвіконню, стікає з голих гілок дерев, булькотить у калюжах. Якби ми не знали, що зараз лютий, сказали б, що рання весна. Ні, на жаль, зима…

Але в будь- якому випадку намагаємося тримати хвіст трубою, адже весна не за горами.

Наші предки говорили:

“Лютий збиває ріг у зими: вже не зима, але ще й не весна.”

Лютий – це місяць, який навчає нас чекати. Чекати весну!

Нині лютий – березень немовби.

Ми, здається, близько до весни!

Перестрибуючи калюжі й намагаючись у них побачити зорі, ховаючись від дощу під парасольками, кутаючись у теплі шапки й куртки, крокуймо весні назустріч!

І нехай вона живе у вашому серці незалежно від того, що зараз за вікном!

Розгадуємо ребус та пишемо відповідь у коментарях!